Дождеприемники

Якщо ти коли-небудь бачив, як після дощу двір перетворюється на маленьке озеро, а вода стоїть калюжами, то, напевно, вже здогадався, що без нормального відведення дощової води не обійтися. Ось тут і вступають у гру дощеприймачі. Це такі собі ворота для ливневої каналізації, які хапають воду з поверхні і спрямовують її туди, куди треба – у труби, а не на твої чоботи. Простіше кажучи, це перша ланка системи, яка рятує від потопу на ділянці, біля будинку чи на промисловій території. А ще – захищає фундамент від підмивання. Хочеш дощеприймачі купити? Тоді розбираймося, що це за штука і як її обрати.

Види дощеприймачів: що є на ринку

Дощеприймачі – не просто яма з решіткою, як може здатися. Вони бувають різні, і кожен має свої фішки. Розділяють їх за матеріалом, конструкцією і призначенням. Давай по порядку, щоб не заплутатися в цьому дощовому асортименті.

Дощеприймачі пластикові: легкість і практичність

Пластикові дощеприймачі – це як легкий пікап на будівництві: недорогий, маневрений, але не для важких вантажів. Виготовлені з міцного поліпропілену або поліетилену, вони важать мало, легко монтуються і не іржавіють. Ідеально для приватних ділянок, де немає величезного навантаження. Але якщо по них постійно їздитимуть вантажівки, можуть не витримати – тріснуть, як горіх під молотком. До того ж, дощеприймачі пластикові часто йдуть із вбудованими кошиками для сміття – зручно чистити.

Дощеприймачі бетонні: для серйозних навантажень

А ось дощеприймачі бетонні – це вже важка артилерія. Такі ставлять там, де потрібна залізна витривалість: на парковках, складських територіях, біля заводів. Вони витримують тиск від машин, не бояться морозів і служать десятиліттями. Мінус – вага. Без техніки їх не поставиш, та й монтаж – той ще квест. Але якщо потрібна надійність, це твій варіант. До речі, ціна на них кусається, але про це трохи згодом.

Основні параметри вибору: на що звертати увагу

Вибирати дощеприймач – це не просто ткнути пальцем у перший-ліпший. Є нюанси, які можуть врятувати тебе від головняка. Ось кілька моментів, які я завжди перевіряю перед тим, як дощеприймачі купити.

• Матеріал. Як вже казав, пластик – для легких умов, бетон – для серйозних. Є ще чавунні, але вони рідше трапляються і більше для доріг.
• Розмір і пропускна здатність. Якщо у тебе ділянка, де дощі – як з відра, бери модель із більшою площею збору води. Інакше система не справлятиметься.
• Навантаження. Дивись на клас навантаження (A, B, C, D). Для двору вистачить A-B, для стоянки – мінімум C.
• Тип решітки. Решітка має бути міцною і не ковзати. Пластикові іноді слизькі, бетонні – грубі, але надійні.
• Ціна. Про дощеприймачі ціна – окрема розмова. Пластик стартує від 300-500 грн, бетон – від 1000 грн і вище. Але економити на цьому не раджу, бо потім ремонтувати систему – ще дорожче.

Застосування: де і як ставити дощеприймачі

Тепер про те, де ці штуки взагалі потрібні. Дощеприймачі для ливневої каналізації – це основа будь-якої системи відведення води. Без них вода просто стоятиме, розмиватиме ґрунт, псуватиме асфальт чи плитку. Ставлять їх зазвичай у найнижчих точках ділянки, щоб вода сама стікала. Це може бути:

• Біля будинку, щоб захистити фундамент від вологи.
• На подвір’ї, щоб не топило доріжки після зливи.
• На парковках чи майданчиках, де багато твердого покриття, а воді нікуди діватися.

Монтаж – справа не складна, але вимагає точності. Спочатку копаєш яму, потім ставиш сам дощеприймач, під’єднуєш до труб ливневої системи. Якщо це бетонна махіна, без помічника чи техніки ніяк. А от пластикові – як конструктор, сам впораєшся за годину. Головне – перевірити рівень, щоб вода не застоювалася.

Поради з експлуатації та догляду: як не довести до біди

Дощеприймачі – не вічна штука, якщо за ними не доглядати. Ось тобі кілька порад від людини, яка вже набив шишки на цьому ділі. Не лінуйся чистити решітку від листя, бруду чи сміття. Якщо там утвориться затор, вода піде не в трубу, а прямо на твою ділянку. Раз на сезон діставай кошик (якщо він є) і викидай усе, що туди набралося. У мене одного разу після осені там було стільки листя, що я міг би компостну купу зробити!

Ще один момент – перевірка на тріщини. Пластикові дощеприймачі можуть тріснути від морозу, якщо вода замерзне всередині. Тож перед зимою переконайся, що система порожня. Бетонні міцніші, але якщо по них постійно ганяють важкі машини, решітка може просісти. Тоді доведеться міняти. І не забувай, що ливнева система – це не смітник. Не кидай туди недопалки чи пакети, бо потім сам будеш розгрібати.

Висновок: чому дощеприймачі – це не примха, а необхідність

Підсумую, щоб ти не думав, що це просто черговий будівельний аксесуар. Дощеприймачі – це твій захист від калюж, підтоплень і зайвих витрат на ремонт двору чи будинку. Вони беруть на себе перший удар дощової води і спрямовують її туди, де вона нікому не завадить. Чи то дощеприймачі пластикові для маленької ділянки, чи дощеприймачі бетонні для серйозного об’єкта – вони реально полегшують життя. А якщо врахувати, що дощеприймачі ціна не завжди захмарна, то це вкладення, яке швидко окупається. Тож не тягни, обирай свій варіант і забудь про мокрі ноги після дощу. А якщо сумніваєшся, пиши чи дзвони – розкажу, що і як краще підійде саме тобі.