Якщо ти коли-небудь тримав у руках кельму відділочника, то знаєш, що це не просто шматок металу з ручкою, а справжній помічник на будмайданчику. Цей інструмент – як вірний товариш, без якого штукатурка чи вирівнювання стін перетворюється на каторгу. Кельма відділочника використовується для нанесення, розподілу та розгладжування будівельних сумішей – штукатурки, шпаклівки, клею для плитки. Це ручний інструмент, який дозволяє майстру працювати точно, швидко і без зайвих нервів. Уяви: ти наносиш розчин одним рухом, а стіна вже виглядає, ніби її зробив профі. Ось що таке кельма в умілих руках.
Але не всі кельми однакові. Є різні форми, розміри, матеріали, і кожна підходить під свої задачі. Хтось бере її для грубої роботи, а хтось – для тонкої фінішної обробки. У цій статті розберемо, що до чого, як вибрати кельму для штукатурки чи відділочних робіт і як за нею доглядати, щоб не довелося купувати нову щомісяця.
Види кельми відділочника: яка для чого?
Кельма ручна – це не універсальний ключ від усіх замків. Є кілька типів, і кожен має свою фішку. Ось тобі основні різновиди, щоб не плутатися в магазині, коли продавець почне розповідати про унікальні моделі.
Кельма для штукатурки: груба сила
Це класика. Така кельма зазвичай має прямокутну або трапецієвидну форму робочої частини. Вона ідеально підходить для нанесення товстих шарів штукатурки на стіни чи стелю. Полотно часто зроблене з нержавіючої сталі, щоб не іржавіло від вологи, а ручка – дерев’яна або прогумована, щоб не ковзала в руці, коли піт ллється градом. Це твій вибір, якщо працюєш із цементними чи гіпсовими сумішами на великих площах.
Кельма для відділочних робіт: тонка робота
Тут уже потрібна ювелірна точність. Такі кельми менші за розміром, часто з заокругленими краями, щоб не залишати подряпин на фінішному шарі. Їх беруть для шпаклювання, вирівнювання дрібних дефектів чи роботи в кутах. Якщо ти закінчуєш стіну перед фарбуванням, без такої кельми для вирівнювання не обійтися. Вона легка, зручна, і рука від неї не втомлюється навіть після кількох годин.
Є ще спеціалізовані кельми – для плитки, для декоративної штукатурки, з зубцями чи без. Але це вже для тих, хто знає, що робить. Початківцям вистачить базових варіантів, про які я розповів вище.
Основні параметри вибору кельми відділочника
Вибирати кельму – це не те ж саме, що купувати хліб у магазині. Треба звертати увагу на деталі, бо від цього залежить, чи будеш ти працювати з комфортом, чи лаяти себе за кожні витрачені сто гривень. Ось на що дивитися, коли обираєш кельму ручну.
- Матеріал полотна. Нержавіюча сталь – твій найкращий друг. Вона не боїться вологи, не гнеться і не ламається. Є ще варіанти з вуглецевої сталі, але вони дешевші і швидко іржавіють, якщо не мити після роботи.
- Форма і розмір. Для грубої штукатурки бери широку кельму, 120-150 мм. Для фінішних робіт – вузьку, до 80 мм. Форма залежить від задачі: прямокутна – для рівних поверхонь, трикутна – для кутів.
- Ручка. Дерев’яна – це класика, але слизька, якщо руки мокрі. Прогумована чи пластикова з антиковзаючим покриттям – кращий варіант. Вона як руків’я меча, має сидіти в руці, ніби рідна.
- Вага. Важка кельма – для сильних рук і грубої роботи. Легка – для довгих годин фінішної обробки, щоб зап’ястя не відвалилося.
І ще одна порада від душі: не бери найдешевшу. Така кельма для штукатурки розвалиться на третій день, а ти будеш стояти посеред будмайданчика і думати, як пояснити клієнту затримку. Краще один раз заплатити більше, але отримати інструмент, який протримається роки.